Ключові слова
субарахноїдальний крововилив
артеріальна гіпертензія
сечокам'яна хвороба
кіста нирки
Як цитувати
Анотація
Вступ. Геморагічний інсульт – серйозне та руйнівне ускладнення артеріальної гіпертензії, яке призводить до підвищеної смертності серед врятованих хворих навіть після раннього відновного періоду. Іншими органами-мішенями артеріальної гіпертензії є нирки, які беруть участь у регуляції артеріального тиску. Дослідження їх особливостей у таких пацієнтів може надати цінні дані щодо можливих причин поганого довгострокового прогнозу у цієї категорії пацієнтів.
Мета дослідження: порівняти параметри ультразвукового дослідження (УЗД) нирок і ниркові біохімічні маркери крові між хворими з артеріальною гіпертензією у стабільній фазі відновного періоду після геморагічного інсульту та пацієнтами з артеріальною гіпертензією, які не мали цереброваскулярних та серцево-судинних подій.
Матеріали та методи. У дослідження було залучено 100 осіб. Було сформовано дві групи хворих: основну (n=64; вік – 52,2±8,41 років, M±SD років) та контрольну (n=36; вік – 51,8±5,92 роки). Основна група складалася із хворих з артеріальною гіпертензією, у яких розвинувся геморагічний інсульт за ≥6 місяців до даного дослідження – субарахноїдальний крововилив (САК) (n=42) або внутрішньомозковий крововилив (ВМК) (n=22). Контрольну групу склали хворі на неускладнену артеріальну гіпертензію. В обох групах пацієнтів визначали ультразвукові показники нирок, а також концентрацію сечовини, креатиніну та сечової кислоти в плазмі крові. Розраховували швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ).
Результати. Показники ультразвукового дослідження нирок становили в основній та контрольній групі, відповідно: повздовжній розмір правої нирки – 9,96±1,05 та 11,63±1,26 см, повздовжній розмір лівої нирки – 10,39±0,93 та 11,95±1,23 см, p<0,01 для обох пар. Серед біохімічних показників плазми крові достовірної різниці також досягала концентрація сечової кислоти – 411,21±60,36 та 360,91±75,30 мкмоль/л у відповідних групах (p=0,04). З іншого боку, порівняння ШКФ не продемонструвало різниці між групами дослідження. Основна група характеризувалася більшою поширеністю каменів у нирках – ВШ 5,00 (95% ДІ, 1,83-13,65). Достовірно вищий рівень частоти розвитку конкрементів виявлено також у двох підгрупах основної групи: для САК – ВШ 3,08 (95% ДІ, 1,05-9,02), для ВМК – ВШ 13,33 (95% CI, 3,69-48,15). Порівняно з контрольною групою шанс виявити кісту нирки в підгрупі САК становив 3,08 (95% ДІ, 1,05-9,02), тоді як частота виявлення розширення ниркової миски/чашечок була вищою в підгрупі з ВМК – ВШ 9,17 (95% ДІ, 2,15-39,06).
Висновки. Отримані дані свідчать про менший повздовжній розмір обох нирок у хворих з артеріальною гіпертензією, які перенесли геморагічний інсульт, що супроводжується більшою частотою утворення ниркових конкрементів у зв’язку з підвищенням концентрації сечової кислоти в плазмі крові. Те ж саме характерно для підгрупи осіб із САК, але з наявністю підвищеного шансу виявити кісти нирок. Що стосується підгрупи з перенесеним ВМК, на додаток до результатів основної групи, розширення ниркової миски/чашечок спостерігається частіше порівняно з пацієнтами з неускладненою артеріальною гіпертензією.
Посилання
Antomonov M. Yu. (2017). Matematy`cheskaya obrabotka y` analy`z medy`ko-by`ology`chesky`x dannyx. [Mathematical processing and analysis of medical and biological data.] Ky`ev, Medy`nform; 578. ISBN 978-966-409-202-6
Avolio, A., Kim, M. O., Adji, A., Gangoda, S., Avadhanam, B., Tan, I., & Butlin, M. (2018). Cerebral Haemodynamics: Effects of Systemic Arterial Pulsatile Function and Hypertension. Current hypertension reports, 20(3), 20. https://doi.org/10.1007/s11906-018-0822-x
Fukuda-Doi, M., Yamamoto, H., Koga, M., Doi, Y., Qureshi, A. I., Yoshimura, S., Miwa, K., Ishigami, A., Shiozawa, M., Omae, K., Ihara, M., & Toyoda, K. (2021). Impact of Renal Impairment on Intensive Blood-Pressure-Lowering Therapy and Outcomes in Intracerebral Hemorrhage: Results From ATACH-2. Neurology, 97(9), e913–e921. DOI: 10.1212/WNL.0000000000012442
Hanna, R. M., Ferrey, A., Rhee, C. M., & Kalantar-Zadeh, K. (2021). Renal-Cerebral Pathophysiology: The Interplay Between Chronic Kidney Disease and Cerebrovascular Disease. Journal of stroke and cerebrovascular diseases : the official journal of National Stroke Association, 30(9), 105461. https://doi.org/10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2020.105461
Hill, A. J., Basourakos, S. P., Lewicki, P., Wu, X., Arenas-Gallo, C., Chuang, D., Bodner, D., Jaeger, I., Nevo, A., Zell, M., Markt, S. C., Eisner, B. H., & Shoag, J. E. (2022). Incidence of Kidney Stones in the United States: The Continuous National Health and Nutrition Examination Survey. The Journal of urology, 207(4), 851–856. https://doi.org/10.1097/JU.0000000000002331
Kecler-Pietrzyk A, Kearns C, Bell D, et al. Normal kidney size in adults. Reference article, Radiopaedia.org (Accessed on 10 Sep 2023) https://doi.org/10.53347/rID-53064
Khalili, P., Jamali, Z., Sadeghi, T. et al. Risk factors of kidney stone disease: a cross-sectional study in the southeast of Iran. BMC Urol., 21, 141 (2021). https://doi.org/10.1186/s12894-021-00905-5
Kirkpatrick, L. A., & Feeney, B. C. (2014). A simple guide to IBM SPSS: for version 22.0. Wadsworth Publishing; 13th edition (August 8, 2014); 128.
Koide, M., Ferris, H. R., Nelson, M. T., & Wellman, G. C. (2021). Impaired Cerebral Autoregulation After Subarachnoid Hemorrhage: A Quantitative Assessment Using a Mouse Model. Frontiers in physiology, 12, 688468. https://doi.org/10.3389/fphys.2021.688468
Kolupayev, S.M., Demchenko, V.M., Cherniak, M.I., & Lisova G.V. (2022). Dynamics of prevalence and gender-age characteristics of urolithiasis in the Kharkiv region. Experimental and Clinical Medicine, 91(1), 63-70. https://doi.org/10.35339/ekm.2022.91.1.kdc
Ma, H., Guo, Z. N., Sun, X., Liu, J., Lv, S., Zhao, L., Guo, W., Jin, H., & Yang, Y. (2017). Hematoma volume is a predictive factor of disturbed autoregulation after spontaneous intracerebral hemorrhage. Journal of the neurological sciences, 382, 96–100. https://doi.org/10.1016/j.jns.2017.09.035
Meng, J., Xu, Y., Li, A., Fan, S., Shen, X., Ma, D., Zhang, L., Hao, Z., Zhang, X., & Liang, C. (2018). Clinical Features of 167 Inpatients with Autosomal Dominant Polycystic Kidney Disease at a Single Center in China. Medical science monitor : international medical journal of experimental and clinical research, 24, 6498–6505. https://doi.org/10.12659/MSM.910127
Nurmonen, H. J., Huttunen, T., Huttunen, J., Kurtelius, A., Kotikoski, S., Junkkari, A., Koivisto, T., von Und Zu Fraunberg, M., Kämäräinen, O. P., Lång, M., Isoniemi, H., Jääskeläinen, J. E., & Lindgren, A. E. (2020). Lack of impact of polycystic kidney disease on the outcome of aneurysmal subarachnoid hemorrhage: a matched case-control study. Journal of neurosurgery, 134(6), 1871–1878. https://doi.org/10.3171/2020.4.JNS20544
Park, H., Paek, J. H., Kim, Y., Park, W. Y., Han, S., & Jin, K. (2022). Clinical characteristics and risk factors for kidney failure in patients with autosomal dominant polycystic kidney disease: A retrospective study. Medicine, 101(47), e31838. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000031838
Qureshi, A. I., Huang, W., Lobanova, I., Hanley, D. F., Hsu, C. Y., Malhotra, K., Steiner, T., Suarez, J. I., Toyoda, K., Yamamoto, H., & Antihypertensive Treatment of Cerebral Hemorrhage 2 Trial Investigators (2020). Systolic Blood Pressure Reduction and Acute Kidney Injury in Intracerebral Hemorrhage. Stroke, 51(10), 3030–3038. https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.120.030272
Riddle, H. A. L., Zhang, S., Qian, F., Williams, J. C., Jr, Stubbs, J. R., Rowe, P. S. N., & Parnell, S. C. (2022). Kidney stone formation in a novel murine model of polycystic kidney disease. American journal of physiology. Renal physiology, 323(1), F59–F68. https://doi.org/10.1152/ajprenal.00165.2021
Shang, W., Li, Y., Ren, Y., Yang, Y., Li, H., & Dong, J. (2017). Nephrolithiasis and risk of hypertension: a meta-analysis of observational studies. BMC nephrology, 18(1), 344. https://doi.org/10.1186/s12882-017-0762-8
Witsch, J., Siegerink, B., Nolte, C. H., Sprügel, M., Steiner, T., Endres, M., & Huttner, H. B. (2021). Prognostication after intracerebral hemorrhage: a review. Neurological research and practice, 3(1), 22. https://doi.org/10.1186/s42466-021-00120-5
Zhang, C., Xia, J., Ge, H., Zhong, J., Chen, W., Lan, C., Li, L., Lai, Z., Feng, H., & Hu, R. (2021). Long-Term Mortality Related to Acute Kidney Injury Following Intracerebral Hemorrhage: A 10-Year (2010-2019) Retrospective Study. Journal of stroke and cerebrovascular diseases : the official journal of National Stroke Association, 30(5), 105688. https://doi.org/10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2021.105688
Zhao, Y., Fan, Y., Wang, M., Yu, C., Zhou, M., Jiang, D., Du, D., Chen, S., & Tu, X. (2021). Kidney stone disease and cardiovascular events: a study on bidirectional causality based on mendelian randomization. Translational andrology and urology, 10(12), 4344–4352. https://doi.org/10.21037/tau-21-899
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.