Анотація
Мета – визначення гормонального статусу хворих на зовнішній генітальний ендометріоз на тлі гіпотиреозу.
Матеріал і методи. Проведено проспективне дослідження результатів загально-клінічних, лабораторних, імуноферметних, інструментальних і спеціалізованих методів (кольпоскопія, бактеріоскопія, бактеріологічне вивчення вмісту піхви) передопераційного обстеження пацієнток репродуктивного віку із зовнішнім генітальним ендометріозом (ЗГЕ) на тлі гіпотиреозу. Клінічні групи сформовано таким чином. Перша дослідна група (n=50) — 10 (20,0%) хворих лікувалися з приводу неплідності, в ході обстеження було виявлено осередки ЗГЕ по очеревині малого таза; 15 жінок (30,0%) звернулися до гінеколога зі скаргами на дисменорею, диспареунію, біль у ділянці таза, за результатами комплексного обстеження було виявлено ЗГЕ; 25 пацієнток (50,0%) поступили на планове оперативне лікування з приводу ендометріоїдних кіст яєчників. Друга дослідна група (n=60) – 39 жінок (65,0%), які первинно зверталися до ендокринолога та лікувалися з приводу гіпотиреозу, що виник внаслідок автоімунного тиреоїдиту (АІТ), але після обстеження гінекологом у зв'язку зі скаргами на біль внизу живота та дисменорею в них було виявлено ЗГЕ, 12 (20,0%) із них звернулися до гінеколога зі скаргами на неплідність, після дообстеження в 5 п'яти з них виявлено ендометріоїдні кісти яєчників, у семи – осередки ЗГЕ по очеревині малого таза. 21 жінка (35,0%) скаржилися на постійний біль у ділянці таза та диспареунію, за результатами лапароскопії в них виявлено ЗГЕ (малі форми й ендометріоїдні кісти), в анамнезі – АІТ, на момент обстеження – гіпотиреоз. Середній вік жінок у 1-й групі склав 31,7±1,7 року та був вірогідно нижчим (р<0,05) від показника в 2-й групі (35,4±1,3 року).
Результати. За результатами оцінки ендокринного статусу встановлено, що гіперпродукція тиреотропного гормону (ТТГ) у хворих із ЗГЕ та гіпотиреозом призводить до зменшення на 20,8% рівня фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) і підвищення продукції пролактину на 28,6%, що обумовлює зниження естроген-продукуючої функції яєчників на 25,9%. Виявлено такі асоціації: негативний кореляційний звязок між ТТГ і ФСГ (г=-0,51; t=4,12), негативний кореляційній звязок між ТТГ та естрадіолом (г=-0,62; t=5,48), прямий кореляційний зв’язок ТТГ і пролактином (г=0,63; t=5,61). Частота екстрагенітальної патології в жінок із ЗГЕ склала 30,6%, в її структурі переважали патологія щитоподібної залози (ЩЗ) (56,2%); шлунково-кишкового тракту (21,1%) і серцево-судинні захворювання (12,5%). Серед усіх жінок із тиреоїдною патологією в 94,9% випадків виявлено гіпотиреоз. Ендометріоїдне ураження на тлі гіпотиреозу розподілилося за ступенями: I ступінь – 27,0% – ендометріоїдне ушкодження матки (аденоміоз), II ступінь – 23,0% – ендометріоїдне ушкодження яєчників із залученням до процесу очеревини, III ступінь – 38,0% – з поєднанням яєчникової форми ендометріозу й аденоміозу, IV ступінь – 12,0% – аденоміоз та ушкодження ретроцервікальної ділянки.
Висновки. Для жінок із різними формами ЗГЕ необхідними є обов’язкове обстеження функціонального стану ЩЗ та ендокринного статусу перед проведенням хірургічного лікування з метою виявлення гіпотиреозу та супутніх йому станів для добору адекватної тактики передопераційної підготовки даного контингенту хворих. Впровадження отриманих результатів дозволить підвищити ефективність лікування ЗГЕ як консервативно, так і оперативно, що підвищить якість життя жінок репродуктивного віку.
Посилання
Parazzini F., Esposito G., Tozzi L. (2016). Epidemiology of endometriosis and its comorbidities. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol., 10, 76.
Brosens I. (2016). Classіfication of endometriosis revisited. The Lancet, 341, 630.
Zaporozhan V. M., Ventskivskyy M., Ivanyuta L.I. (2015). Henialnyy endometrioz u zhinok reproduktyvnoho viku (diahnostyka ta likuvannya): metodychni rekomendatsiyi [Ingenious endometriosis in women of reproductive age (diagnosis and treatment): guidelines]. Kyyiv, 36.
Strizhova N. V., Sergeyev P. V., Lysenko O. I. (2015). Rol' polovykh gormonov i ikh retseptornogo apparata pri vybore metodov lecheniya u patsiyentok s giperplasticheskimi protsessami endometriya v sochetanii s miomoy matki [The role of sex hormones and their receptor apparatus in the selection of treatment methods for patients with endometrial hyperplastic processes in combination with uterine fibroids.]. Obstetrics and gynecology, 3, 30–33.
Demers L. M. Spencer C. A. (2015). Laboratory medicine practice guidelines: laboratory support for the diagnosis and monitoring of thyroid disease. J. Clin. Endocrinol., 58, 2, 138–140.
Stagnaro-Green A., Abalovich M., Alexander E. (2015). Guidelines of the American Thyroid Association for the Diagnosis and Management of Thyroid Disease during Pregnancy and Postpartum. Thyroid., 21, 1081–125.
Clement P. B. (2015). Pathology of endometriosis. Pathol. Annu., 25, 245–95.
Gomez-Martinez F. Alvarez-Olvera C. A. (2015). Iodine deficiency disorders. Gazeta Medica de Mexico, 133, 455 – 460.
Brosens I., Donnez J. (2015). The current status of endometriosis. Research and management. The Proceedings of the 3rd World Congr. on Endometriosis, Brussels, June 2013. Fertil Steril, 29.
Ishchenko A. I., Kudrina Ye. A. (2015). Endometrioz. Diagnostika i lecheniye [Endometriosis Diagnosis and treatment]. M.: Vidar-M, 41-49.
Hart D. Keller M., Edelstein W. (2015). Thyroid and development. J. Pers. Soc. Psychol., 74, 5, 1278–1289.
Berghout A., Endert E., Ross A. (2015). Thyroid function and thyroid size in normal pregnant women living in an iodine replete area. Clin.Endocrinol., 41, 375–379.
Michaud P., Tellez R. (2015).Thyroid function in a population with an extra iodine. Revista Medica de Chile.,126, 177–182.
Mintser A. P. (2014). Statisticheskiye metody issledovaniya v dissertatsionnykh rabotakh [Statistical research methods in dissertations]. Practical Medicine, 4, 87-92.
Pankiv V. I. (2014). Shlyakhy udoskonalennya nadannya medychnoyi dopomohy khvorym na tyreopatiyi iz suputnoyu patolohiyeyu [Ways to improve the provision of medical care to patients with thyroid disease with concomitant pathology.]. International Journal of Endocrinology, 7, 106-111.
Khalatova V. YU., Titova V. N. (2014). Laboratornyye i instrumental'nyye issledovaniya v diagnostike: spravochnik [Laboratory and instrumental studies in diagnostics: reference book]. 960.
Eskenazi B., Warner M. (2012). Epidemiology of endometriosis Obstet Gynecol. Clin. North. Am., 24, 235–258.
Chubatyy A. I. (2011). Udoskonalennya metodiv diahnostyky i likuvannya khvorykh z vnutrishnim endometriozom: avtoref. dys. … kand. med. nauk: spets. 14.01.01. [Improvement of methods of diagnostics and treatment of patients with internal endometriosis: abstract. diss. … cand. honey. Sciences]. Kyyiv, 20 .
Pettа С., Arruda М., Zantut-Wittmann D. (2011). Thyroid autoimmunity and thyroid dysfunction in women with endometriosis. Hum Reprod., 10, 2693–7.
Nagiyeva Ye. V., Bezlepkina O. B. , Goncharov N. P. (2010). Vtorichnyy gipotireoz: osobennosti diagnostiki i lecheniya [Secondary hypothyroidism: features of diagnosis and treatment]. Problems of Endocrinology, 48, 6, 26–30.
Vorobiy V. D. (2010). Genital'nyy endometrioz v aspekte razlichnykh faktorov riska [Genital endometriosis in the aspect of various risk factors]. Pediatrics, obstetrics and gynecology, 1, 174 - 175.
Folikulyarnyy rezerv ta stan hormonalnoho homeostazu v zhinok reproduktyvnoho viku z riznymy formamy henitalnoho endometriozu [Follicular reserve and state of hormonal homeostasis in women of reproductive age with various forms of genital endometriosis.]. Women's Health, 5, 139 - 149.
Tatarchuk T. F., Mamonova T.O., Mamonov O. V. (2009). Sostoyaniye shchitovidnoy zhelezy i reproduktivnaya sistema zhenshchin [Thyroid condition and female reproductive system.]. Journal of Practical Medicine, 5, 32–37.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.