КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ПРИСКОРЕНОГО ТРУПНОГО ЗАКЛЯКАННЯ

Анотація

Резюме. Вступ. Трупне заклякання – це напруження скелетних і гладких м’язів, що виникає після смерті та фіксує тіло в певному положенні. Воно є однією із ознак біологічної смерті і зазвичай розвивається через 1,5 – 3 години, починаючи з нижньої щелепи. Повний розвиток трупного заклякання спостерігається через 12 – 24 години після смерті. Але у рідкісних випадках розвиток його може бути значно прискореним. Клінічний випадок. Постраждалий Є., 34 роки, знаходився у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії протягом 4 діб з діагнозом: мінно-вибухова травма, поранення шиї з ураженням правої сонної артерії, напівкульний ішемічний інсульт. На тлі поліорганної недостатності, коми 2 ст., центральної гіпертермії (40,3°С), стійкої до антипіретиків, відбулася зупинка кровообігу. Реанімаційні заходи (у тому числі трикратна дефібриляція) протягом 50 хвилин без ефекту. При констатації біологічної смерті відзначене трупне заклякання у нижній щелепі, шиї та кінцівках, яке було відсутнє протягом перших 30 хвилин реанімаційних заходів та на початку асистолічного ритму. Обговорення. Виникнення трупного заклякання пояснюють виходом йонів кальцію із міоцитів та виснаженням запасів м’язової аденозинтрифосфорної кислоти, що обумовлює формування стійкого зв’язку між актином і міозином. Миттєве або прискорене трупне заклякання є рідкісним явищем. За даними літератури, прискоренню трупного заклякання сприяють висока температура тіла, виснажливе фізичне навантаження перед смертю, ураження електричним струмом, судоми та м’язова дистрофія. Висновки. У нашому випадку, у пацієнта спостерігалася виражена гіпертермія (40,3°С), і під час реанімаційних заходів проводилася дефібриляція, тобто тіло зазнало дії електричного струму. Ймовірно, саме ці фактори обумовили прискорений розвиток трупного заклякання.