Анотація
Резюме. Вступ. Ішемічна хвороба серця (ІХС) - це накопичення атеросклеротичних бляшок у кровоносних судинах, які забезпечують серце киснем та поживними речовинами. Аортокоронарне шунтування (АКШ) – це стратегія реваскуляризації міокарда, яка показана пацієнтам з ураженням трьох і більше коронарної артерії, високими показниками SYNTAX, цукровим діабетом та систолічною дисфункцією лівого шлуночка. Незважаючи на колосальний розвиток апаратури, хірургічної техніки, анестезіологічних методик, у периопераційному періоді, як і раніше, виникають ускладнення. Найгрізнішим ускладненням після такої операції АКШ зі штучним кровообігом (ШК) залишається розвиток гострої лівошлуночкової недостатності (ГЛШН).
Мета дослідження. Дослідити ефективність принципів диференційованого підходу до профілактики та корекції ГЛШН у пацієнтів, які перенесли оперативне втручання – АКШ з ШК.
Матеріали та методи. У ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» ДУС прооперовано 500 хворих на ішемічну хворобу серця. Усім виконувалася операція АКШ з ШК. З метою верифікації принципів диференційованого підходу до корекції та профілактики ГЛШН, дослідження було розділено на три етапи. На першому етапі було вивчено проблему метаболічної складової корекції ГЛШН (60 пацієнтів). На другому — проблему діагностики й корекції гіпофосфатемії (60 пацієнтів з доопераційною гіпофосфатемію). На третьому - діагностичні властивості інноваційного методу “Фазаграфія” (80 пацієнтів).
Результати. Введення поєднання левокарнітину та аргініну, Фруктозо-1,6-дифосфату — у разі гіпофосфатемії, у схему лікування ГЛШН дозволяє скоротити час відновлення гемодинаміки та знизити загальну дозу інотропного препарату (добутаміну), необхідного для досягнення стабілізації. Показник LF/HF достовірно відображає співвідношення симпатичної та парасимпатичної ланок вегетативної нервової системи, реагує на порушення та відновлення гемодинаміки. Показник βТ методу фазографії має зв'язок з клінічними даними стану міокарда.
Висновки. Для профілактики розвитку ГЛШН у пацієнтів з ІХС потрібен диференційованний підхід: періопераційна діагностика гіпофосфатемії та ії корекція. У разі розвитку ГЛШН після операції АКШ з ШК у пацієнтів з ІХС для стабілізації гемодинаміки ефективно застосовування інотропної підтримки добутаміном та метаболічна підтримка поєднанням левокарнітину та аргініну. Як моніторинг стану міокарда доцільно використовувати показники LF/HF варіаційної пульсометрії та βТ методу фазаграфії.
Посилання
Frostegård, J. (2013). Immunity, atherosclerosis and cardiovascular disease. BMC medicine, 11, 117. https://doi.org/10.1186/1741-7015-11-117
Khera, A. V., & Kathiresan, S. (2017). Genetics of coronary artery disease: discovery, biology and clinical translation. Nature reviews. Genetics, 18(6), 331–344. https://doi.org/10.1038/nrg.2016.160
Hausenloy, D. J., Candilio, L., Evans, R., Ariti, C., Jenkins, D. P., Kolvekar, S., Knight, R., Kunst, G., Laing, C., Nicholas, J., Pepper, J., Robertson, S., Xenou, M., Clayton, T., Yellon, D. M., & ERICCA Trial Investigators (2015). Remote Ischemic Preconditioning and Outcomes of Cardiac Surgery. The New England journal of medicine, 373(15), 1408–1417. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1413534
Elbadawi, A., Hamed, M., Elgendy, I. Y., Omer, M. A., Ogunbayo, G. O., Megaly, M., Denktas, A., Ghanta, R., Jimenez, E., Brilakis, E., & Jneid, H. (2020). Outcomes of Reoperative Coronary Artery Bypass Graft Surgery in the United States. Journal of the American Heart Association, 9(15), e016282. https://doi.org/10.1161/JAHA.120.016282
Senst, B., Kumar, A., Diaz, R.R.. (2020). Cardiac surgery. Sep 18. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2021 Jan–. PMID: 30422530
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK532935/
Montrief, T., Koyfman, A., & Long, B. (2018). Coronary artery bypass graft surgery complications: A review for emergency clinicians. The American journal of emergency medicine, 36(12), 2289–2297. https://doi.org/10.1016/j.ajem.2018.09.014
Lemma, M., Atanasiou, T., & Contino, M. (2013). Minimally invasive cardiac surgery-coronary artery bypass graft. Multimedia manual of cardiothoracic surgery: MMCTS, mmt007. https://doi.org/10.1093/mmcts/mmt007
Falkenham, A., Saraswat, M. K., Wong, C. & REACH Investigators (2018). Recovery free of heart failure after acute coronary syndrome and coronary revascularization. ESC heart failure, 5(1), 107–114. https://doi.org/10.1002/ehf2.12197
Thanh, B. D., Son, N. H., Pho, D. C., Bac, N. D., Nga, V. T., Dung, Q. A., Anh, D. D., Linh, D. D., Viet, H., Anh, B., Tan, H. T., & Hung, P. N. (2019). The Role of Serial NT-ProBNP Level in Prognosis and Follow-Up Treatment of Acute Heart Failure after Coronary Artery Bypass Graft Surgery. Open access Macedonian journal of medical sciences, 7(24), 4411–4415. https://doi.org/10.3889/oamjms.2019.872
Nardi, P., Pellegrino, A., Scafuri, A. (2009). Long-term outcome of coronary artery bypass grafting in patients with left ventricular dysfunction. The Annals of thoracic surgery, 87(5), 1401–1407. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2009.02.062
Tellone, E., Barreca, D., Russo, A., Galtieri, A., & Ficarra, S. (2019). New role for an old molecule: The 2,3-diphosphoglycerate case. Biochimica et biophysica acta. General subjects, 1863(10), 1602–1607. https://doi.org/10.1016/j.bbagen.2019.07.002
Fainzilberg, L.S. (2017). Osnovy fazagrafii [Basics of phasagraphy]. Kiev: Osvita Ukrainy. 264. ISBN 978-966-00-1742-9 https://solvaig.com/soft/manuals/Osnovi.pdf

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.