Ключові слова
енергоструктурний статус
еубіотичний стан
дисфункція гіпоергічна
пошкодження гіпоергічне
недостатність гіпоергічна
персоніфікована інтенсивна терапія
Як цитувати
Анотація
Метою роботи стало розроблення критеріїв тяжкості ішемічного мозкового інсульту (ІМІ) та застосовування технологій персоніфікованої інтенсивної терапії (ІТ) в найгострішому та гострому періодах захворювання.
В клінічне дослідження увійшли 108 хворих із ІМІ (середній вік 73,47±0,48 років). Відповідно до виразності енергоструктурних порушень та методів персоніфікованої ІТ, усі пацієнти були розподіленні на 4 групи. До першої групи увійшли пацієнти із еубіотичним енергоструктурним статусом (ЕССТ), яким надавалася персоніфікована ІТ із технологіями гомеостаз-забезпечення. Наступні три групи склали пацієнти із гіпоергічними порушеннями ЕССТ: гіпоергічна дисфункція, при якій застосовувалась енерго-протекція, гіпоергічне пошкодження, при якому використовувалась енерго-ресуститація, та гіпоергічна недостатність, при якій застосовувались енерго-корекційні технології персоніфікованої ІТ.
Технологіями персоніфікованої ІТ доповнювали стандартну ІТ, основними напрямками якої були гармонізація та задоволення енергоструктурних потреб організму хворих із ІМІ.
Висновки. 1. Проведене клінічне дослідження дозволило розробити допоміжні технології персоніфікованої інтенсивної терапії, які застосовували в залежності від виразності енергоструктурних порушень у хворих із ІМІ.
- Використання технологій персоніфікованої ІТ у хворих із еубіотичним та гіпоергічним ЕССТ дозволило зменшити летальність, кількість ускладнень та час перебування хворих із ІМІ в палатах інтенсивної терапії.
- Традиційна стандартна ІТ не дозволяє попередити розвиток пізньої форми синдрому поліорганної недостатності у хворих із ІМІ.
Посилання
Negrich T.I., Bozhenko N.L., Matvienko Y.O. (2019). Ischemic stroke: secondary stationary care: a textbook. Lviv, Danylo Halytsky LNMU, 160 p.
Dariy V.I., Stoyanov O.M., Vizir I.V., Sikorskaya M.V., Serikov K.V., Tomah N.V., Sytnik M.G. (2020). Neuroimaging features of secondary stem hemorrhage in patients with hemispheric intracerebrally complicated ischemic cerebral strokes on the background of hypertensive discirculatory encephalopathy. Problems of uninterrupted medical training and science, 2(38), 47-52.
Milyukov V.E., Zharikova T.S. (2015). Criteria for the formation of patients’ age groups for medical research. Clinical medicine, 93(11), 5-11.
Zozulya І.S., Bobrova V.І. (2006). Intensive therapy for acute cerebral stroke in a specialized unit. Acute conditions and emergencies in medical practice, 2(2), 14-20.
Kandyba D.V. (2016). Stroke. Russian Family Doctor, 20(3), 5-15.
Piradov M.A., Gulevskaya T.S., Ryabinkina Yu.V., Gnedovskaya Ye.V. (2013). Severe stroke and multiple organ failure syndrome. The Journal of Neuroscience of B.M. Mankovsky, 1, 26-30.
The order of the Ministry of Health of Ukraine dated 03.08.2012 № 602 “The unified clinical protocol of medical care ischemic stroke (emergency, primary, secondary medical care, medical rehabilitation)” (2013). Practical Angiology, 1, 23-53.
Powers W.J., Rabinstein A.A., Ackerson T., Adeoye O.M., Bambakidis N.C., Becker K., Biller J., Brown M., Demaerschalk B.M., Hoh B., Jauch E.C., Kidwell C.S., Leslie-Mazwi T.M., Ovbiagele B., Scott P.A., Sheth K.N., Southerland A.M., Summers D.V., Tirschwell D.L.; American Heart Association Stroke Council. 2018 Guidelines for the Early Management of Patients With Acute Ischemic Stroke: A Guideline for Healthcare Professionals From the American Heart Association/American Stroke Association (2018). Stroke, 49(3), 46-110.
Shifrin G.A., Tumanskij V.A., Kolesnik Yu.M. (2018). Vitalology. Zaporizhzhia, Wild Field, 288 p.
Smirnova L.M. (2009). The concept of organoprotective anesthesia. Kiev, Lіga-Іnform, 137 p.
Smirnova L.M. (2015). Nutritional support and choice of its strategy in critical ill patients. Emergency medicine, 1(64), 135-140.
Zinchuk V.V., Balbatun O.A., Emel’yanchik Yu.M., Dorohina L.V., Orekhov S.D., Glutkin S.V. (2013). Workshop on normal physiology: a tutorial in 2 parts. Grodno, GRSMU, Part II, 259 p.
Garga A.J., Dubrov S.О., Gavrilenko O.О. (2019) Treatment of acute brain disease in the intensive therapy department. Pain, anaesthesia & intensive care, 1(86), 37-52.
Kligunenko O.M., Sorokina O.Yu., Lavrishev O.D., Selina O.V., Dotsenko V.V. (2008). Hekodez efficacy in intensive complex therapy of hypovolemic non-hemorrhagic shock, that conditioned with acute surgery patology. Ukrainian Chemotherapeutic Journal, 1-2(22), 166-171.
Usenko L.V., Shifrin G.A. (2007). Intensive Care for Blood Loss: 3rd Edition, Conceptual and Innovative. Dnepropetrovsk: New Ideology, 290 p.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.