ПЕРІОПЕРАЦІЙНИЙ МЕТАБОЛІЗМ У ХВОРИХ ГОСТРИМ КАЛЬКУЛЬОЗНИМ ХОЛЕЦИСТИТОМ ТА СПОСОБИ ЙОГО КОРЕКЦІЇ

Анотація

Актуальним являється вивчення змін метаболізму у пацієнтів гострим калькульозним холециститом (ГКХ) при лапароскопічних холецистектоміях та пошуки способів їх корекції.

Мета дослідження. Вивчити періопераційний метаболізм у пацієнтів  ГКХ та оцінити можливості його корекції.

Матеріал і методи. Дослідження було проспективним, не рандомізованим. Досліджено 129 пацієнтів ГКХ, віком 36-84 років, (54 чоловіків, 75 жінок), яким проводилася лапароскопічна холецистектомія. Передопераційний ризик ASA II-ІV. Загальне знеболення з використанням інгаляційного анестетика севофлюрана та наркотичного анальгетика фентаніла в умовах низько-поточної штучної вентиляції легень. Періопераційна інтенсивна терапія проводилася згідно з Міжнародними стандартами безпечної анестезіологічної практики WFSA (World Federation of Societies of Anesthesiologists, 2010). В групі І (n=61) проводився ретроспективний енергоаудит за протоколами знеболювання історій хвороб та розрахунками непрямої калориметрії з визначенням поточного метаболізму (ПМ) та базального метаболізму (БМ). В групі ІІ (n=68), операційний моніторинг був доповнений використанням непрямої калориметрії з визначенням ПМ, БМ, цільового метаболізму (ЦМ) та ступені порушення метаболізму (СПМ = 100×(ЦМ-ПМ)/ЦМ)%, а інтенсивна терапія доповнена додатковою інфузійною терапією та глюкокортикоїдами, з урахуванням динаміки змін метаболізму.

Результати. Вихідні показники метаболізму, в обох групах, були без порушення і значно перевищували базальний рівень (в групі І – на 30,5%, в групі ІІ – на 28,8%)  та мали значення: в  групі І - 749±12 кал×хв^-1×м^-2, у групі ІІ - 756±13 кал×хв^-1×м^-2. В обох групах, на етапі зворотного положення Тренделенбурга, накладанні пневмоперитонеума та початку операції, були суттєві порушення метаболізму зі зниженням його до базального рівня. У пацієнтів групи І спостерігалось повільне відновлення ПМ, значення якого на момент пробудження лишалось на 7,6% нижчим від вихідного (р<0,05). У пацієнтів групи ІІ, на фоні посиленої інфузійної терапії та введення глюкокортикоїдів, відновлення ПМ було більш інтенсивним і, на момент пробудження, його значення перевищувало відповідне значення групи І на 10,4 % (р<0,05). При цьому, ЦМ та СПМ були не високі та не відрізнялись від вихідних значень. Пацієнти групи ІІ, порівняно з групою І, швидше пробуджувалися та переводилися в палату, а нудота і блювота у них була в 2,7 раз рідше: 7,35% у групі ІІ і 19,7% у групі І (р<0,05). Через 6 та 12 годин після пробудження, відчуття болі за шкалою ВАШ у групі ІІ, було нижчим, ніж в груп І, відповідно, на 24,3% та 34,4% (р < 0,05).

Висновки. Періопераційний енергомоніторинг робить більш безпечним проведення лапароскопічної холецистектомії у пацієнтів з ГКХ. Додаткове визначення цільового метаболізму та ступеню порушення метаболізму дозволяє ефективніше будувати периопераційну інтенсивну терапію.