Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Мета – визначення особливостей показників добового моніторингу артеріального тиску в хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії різних вікових груп.
Матеріал і методи. Показники добового моніторингу артеріального тиску визначено в 57 пацієнтів середнього (45-59 років) віку (група І) і 43 хворих похилого (60-74 роки) віку (група ІІ), які перебували на стаціонарному двотижневому лікуванні. Контрольну групу склали по 15 хворих для кожної з обстежених категорій (відповідно ІІІ група – обстежені середнього віку та ІV група – обстежені похилого віку) з порівнянним статевим складом.
Результати. Одним із чинників, що визначають зміни гемодинаміки у хворих на гіпертонічну хворобу, є вік, причому зі збільшенням віку в хворих зменшується діастолічний артеріальний тиск на тлі стабільно підвищеного систолічного, що слід враховувати в доборі антигіпертензивного лікування. З віком поступове підвищення систолічного артеріального тиску пов’язано зі збільшенням жорсткості аорти, частково – зі збільшенням вмісту колагену та зменшенням еластичних фібрил і формуванням ізольованої систолічної артеріальної гіпертензії. Доведено, що в процесі формування ізольованої артеріальної гіпертензії зростання пульсового артеріального тиску понад 60 мм рт. ст. є несприятливим щодо розвитку цереброваскулярних подій. В осіб похилого віку пульсовий артеріальний тиск виявився сильнішим чинником ризику за рівні систолічного та діастолічного артеріального тиску й середнього артеріального тиску. Нещодавно з урахуванням вікових особливостей всі три показники визнано порівнюваними предикторами у віці 50-59 років (перехідний період), а у віці 60-79 років діастолічний артеріальний тиск, негативно впливаючи на кардіоваскулярний ризик, підніс роль пульсового артеріального тиску прогностично вищим за рівень систолічного артеріального тиску.
Посилання
2. Bikanova, I. I., Viktorov, O. P. (2007). Vykorystannia enalaprylu: suchasni problemy [Use of enalapril: current problems]. News of medicine and pharmacy, 5 (209), 28.
3. Horbas, I. M. (2007). Otsinka poshyrenosti arterialnoi hipertenzii sered naselennia Ukrainy [Estimated prevalence of arterial hypertension among the population of Ukraine]. News of medicine and pharmacy. Arterial hypertension, 229, 22–24.
4. Doljenko, M. N. (2007). Novoe – eto horosho zabyitoe staroe, ili blokada renin-angiotenzinovoy sistemyi «narodnyim» ingibitorom APF [New is a well-forgotten old or blockade of the renin-angiotensin system by the "folk" ACE inhibitor]. Emergency medicine, 3 (10), 51-55.
5. Doljenko, M. N. (2008). Osobennosti diagnostiki, klinicheskogo techeniya i lecheniya izolirovannoy sistolicheskoy arterialnoy gipertenzii u pojilyih lyudey [Features of diagnosis, clinical course and treatment of isolated systolic hypertension in the elderly]. Internal medicine, 4 (10), 16-20.
6. Ena, L. M., Artemenko, V. O., Chayalo, P. P., Grushovskaya, V. N. (2010). Arterialnaya jestkost i sosudistoe starenie [Arterial stiffness and vascular aging]. Practical angiology, 2, 50-58.
7. Kovalenko, V. M., Kornatskyi, V. M. (2008). Khvoroby systemy krovoobihu: dynamika ta analiz (analitychno-statystychnyi posibnyk) [Diseases of the circulatory system: dynamics and analysis (analytical and statistical manual)]. K., 111 s.
8. Mareev, V. YU. (2000). Blokada renin-angiotenzin-aldosteronovoy sistemyi na raznyih urovnyah [Blockade of the renin-angiotensin-aldosterone system at different levels]. Practical doctor, 18, 23−24.
9. Martyinov, A. I., Ternovoy, S. K., Ostroumova, O. D. (2001). Uluchshenie rastyajimosti aortyi i ee vzaimosvyaz s regressom gipertrofii miokarda levogo jeludochka u pojilyih bolnyih na fone dlitelnoy gipotenzivnoy terapii fozinoprilom [Improvement of aortic dilatability and its relationship to regression of left ventricular hypertrophy in elderly patients with prolonged hypotensive therapy with fosinopril]. Cardiology, 42-53.
10. Prykhodko, V. Yu. (2006). Arterialna hipertenziia i vik: poshyrenist, osoblyvosti perebihu ta uskladnennia [Arterial hypertension and age, prevalence, peculiarities and complications]. Art of treatment, 7 (33), 23-31.
11. Radchenko, H. D., Sirenko, Yu. M. (2009). Pulsovyi arterialnyi tysk ta indeks zhorstkosti aorty: vplyv na prohnoz u patsiientiv z arterialnoiu hipertenziieiu, yaki proishly likuvannia u spetsializovanomu viddilenni (rezultaty 5-richnoho retrospektyvnoho sposterezhennia) [Pulse pressure and index of stiffness of aorta: impact on prognosis in patients with arterial hypertension who have been treated in a specialized department (results of 5-year retrospective study)]. Arterial hypertension, 2 (4), 37-43. 12. Repin, A. N., Sergienko, T. N., Karpov, R. S. (2007). Lechenie arterialnoy gipertenzii u pojilyih bolnyih [Treatment of arterial hypertension in elderly patients]. Systemic hypertension, 2, 54–61.
13. Svischenko, E. P., Mischenko, L. A. (2006). Arterialnaya gipertenziya v pojilom vozraste [Arterial hypertension in the elderly]. Art of treatment, 1 (27), 46-49.
14. Svischenko, E. P., Sirenko, Yu. N., Bezrodnaya, L. V., Bortkevich, O. P. (2008). Arterialnaya gipertenziya [Arterial hypertension]. Kiev: Morion, 164 s.
15. Sirenko, Yu. N. (2011). Gipertonicheskaya bolezn i arterialnyie gipertenzii [Essential hypertension and arterial hypertensions]. Donetsk: Zaslavskiy, 351 s.
16. Sirenko, Yu. M., Radchenko, H. D. (2001). Znachennia dobovoho monitoruvannia arterialnoho tysku dlia diahnostyky i likuvannia arterialnoi hipertenzii [Value of ambulatory blood pressure monitoring for diagnosis and treatment of arterial hypertension]. K., 27 s.
17. Bertoia M. L., Waring M. E., Gupta P. S., Roberts M. B., Eaton C. B. (2012). Implications of new hypertension guidelines in the United States. Hypertension, 60 (3), 639–644.
18. Boĭtsov S. A., Rogoza A. N.,
Kanishcheva E. M., Luk'ianov M. M. (2011). Increased arterial stiffness is a significant but not obligatory factor of arterial hypertension in persons over 60 years of age. Ter Arkh., 83 (9), 5–9.
19. Cushman W. C., Duprez D. A., Weintraub H. S., Das Purkayastha, Zappe D., Samuel R., Izzo Jr. J. L. (2012). Home and clinic blood pressure responses in elderly individuals with systolic hypertension. J Am Soc Hypertens, 6 (3), 210–218.
20. de la Sierra A., Banegas J. R., Segura J., Gorostidi M., Ruilope L. M. (2012). On behalf of the CARDIORISC Event Investigators Ambulatory blood pressure monitoring and development of cardiovascular events in high-risk patients included in the Spanish ABPM registry: the CARDIORISC Event study. J Hypertens, 30 (4), 713–719.
21. Kramoh E. K., N'goran Y. N., Aké-Traboulsi E. (2011). Hypertension management in an outpatient clinic at the Institute of Cardiology of Abidjan (Ivory Coast). Arch Cardiovasc Dis., 104 (11), 558–564.
22. Ohta Y., Tsuchihashi T., Kiyohara K., Oniki H. (2012). Trend of blood pressure control status in hypertensive outpatients: with special reference to elderly hypertensives. Clin Exp Hypertens, 34 (4), 258–263.
23. Stokes J., Kannel W.B., Wolf P.A., D'Agostino R. B., Cupples L.A. (1989). Blood pressure as a risk factor for cardiovascular disease: the Framingham Study – 30 years of follow-up. Hypertension, 13 (5 Suppl), 13.
24. Thomas F., Bean K., London G., Danchin N., Pannier B. (2012). Incidence of arterial hypertension in French population after 60 years. Ann Cardiol Angeiol (Paris), 61 (3), 140–144.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.