Кумулятивна захворюваність на гематологічні неоплазії та її динаміка в різних регіонах черкаській області

Ключові слова

Черкаська область, забруднені регіони, новоутворення кровотворної та лімфоїдної систем

Як цитувати

Парамонов, В., & Дягіль, І. (2019). Кумулятивна захворюваність на гематологічні неоплазії та її динаміка в різних регіонах черкаській області. Клінічна та профілактична медицина, 2(8). вилучено із http://cp-medical.com/index.php/journal/article/view/64

Анотація

Мета – аналіз кумулятивної захворюваності на гематологічні неоплазії та оцінка її динаміки в різних регіонах Черкаській області (ЧО) 1980, 1989, 2001 і 2014 роками.

Матеріал і методи. Проаналізовано епідеміологічні показники щодо гематологічних новоутворень у радіаційно забрудненому (РЗ), хімічно забрудненому (ХЗ), радіаційно та хімічно забрудненому (РХЗ), умовно чистому регіонах ЧО 1980, 1989, 2001 і 2014 роками. Належність територій ЧО до РЗ, ХЗ, РХЗ, ЧР визначено на підставі звітів дозиметричної паспортизації всіх населених пунктів України після Чорнобильської аварії та результатів визначення рівня хімічного забруднення санепідслужбою області протягом 1980-2014 рр.

Результати. На РЗ території ЧО 2001 року на межі статистичної доведеності (р=0,057) ідентифіковано збільшення в 1,41 раза відносного ризику для кумулятивної захворюваності на гематологічні неоплазії порівняно з умовно чистим регіоном: 18,682 (95% довірчий інтервал ДІ=14,426-16,879) проти 13,187 (95% ДІ=9,495-16,879). Також на РЗ території з 1989 по 2001 рр. спостерігалось зростання в 9,342 раза кумулятивної захворюваності на неоплазії кровотворної та лімфоїдної систем: 1,999 (95% ДІ=0,69-3,305) проти 18,682 (95% ДІ=14,426-16,879). Доведено, що в умовно чистому регіоні Черкащини за період від 2001 по 2014 рр. збільшився в 1,791 раза рівень кумулятивної захворюваності на гематологічні неоплазії: 13,187 (95% ДІ=9,495-16,879) проти 23,619 (95% ДІ=18,412-28,826).

Висновки. На території ЧО, забрудненій радіаційним чинником внаслідок аварії на Чорнобильської атомній електростанції, через 5 років після неї (2001 р.) визначено збільшення відносного ризику захворюваності на гематологічні неоплазії порівняно з умовно чистим регіоном. Також на РЗ території з 1989 по 2001 рр. зросла в 9,342 раза захворюваність на новоутворення кровотворної та лімфоїдної систем, що є свідченням як лейкомогенного впливу іонізуючої радіації, так і, ймовірно, зростання діагностичного потенціалу гематологічної служби ЧО.

Посилання

Little J. B. (1993). Cellular, molecular, and carcinogenic effects of radiation. Hematol.Oncol. Clin. North. Am., 7, 337–352.

Ivanov V., Gorski A., Tsyb A. et al. (1997). Radiation risks of leukemia among russian emergency workers, 1986-1997. Rad. Invir. Biophys., 36, 9-16. DOI:10.1016/S0531-5131(02)00295-9

Rassool F.V., Gaymes T.J., Omidvar N. et al. (2007). Reactive oxygen species, DNA damage, and error-prone repair: a model for genomic instability with progression in myeloid leukemia? Cancer. Res., 67 (18), 8762-8771. DOI: 10.1158/0008-5472.CAN-06-4807

Rothkamm K., Kühne M., Jeggo P.A., Löbrich M. (2001). Radiation-induced genomic rearrangements formed by nonhomologous end-joining of DNA double-strand breaks. Cancer. Res., 61 (10), 3886-3893.

Edwards A., Voisin P., Sorokine-Durm I. et al. (2004). Biological estimates of dose inhabitants of Belarus and Ukraine following the Chernobyl accident. Rad. Protection Dosimetry., 11 (2), 211–219. https://doi.org/10.1093/rpd/nch039

Preston D.L., Kusumi S., Tomonaga M. et al. (1994). Cancer incidence in atomic bomb survivors. Part III. Leukemia, lymphoma and multiple myeloma, 1950–1987. Radiat. Res., 137 (2), 68–97. DOI: 10.2307/3578893

Romanenkoa A.Ye., Finchc S., Hatchd M. et al. (2008). The Ukrainian-American study of leukemia and related disorders among Chornobyl cleanup workers from Ukraine: III. Radiation risks. Radiat. Res., 170 (6), 711–720. DOI: 10.1667/RR1404.1

Ferreira J.D., Couto A.C., Pombo-de-Oliveira M.S. et al. (2013). In utero pesticide exposure and leukemia in Brazilian children < 2 years of age. Environ Health Perspect, 121 (2), 269-275. DOI: 10.1289/ehp.1103942

Hernández A.F. and Menéndez P. (2016). Linking Pesticide Exposure with Pediatric Leukemia: Potential Underlying Mechanisms. Int. J. Mol. Sci., 17 (4), 461. DOI: 10.3390/ijms17040461

Van Maele-Fabry G., Gamet-Payrastre L., Lison D. (2019). Household exposure to pesticides and risk of leukemia in children and adolescents: Updated systematic review and meta-analysis. Int. J. Hyg. Environ. Health., 222 (1), 49-67. DOI: 10.1016/j.ijheh.2018.08.004

Bazyka D. A., Gudzenko N.A., Dyagil I.S. et al. (2013). Multiple myeloma among Chornobyl accident clean-up workers – state and perspectives оf analytical study. Probl. Radiac. Med. Radiobiol., 18, 169–172.

Gluzman D.F., Sklyarenko L.M., Zavelevich M.P. et al. (2015). Overview on association of different types of leukemias with radiation exposure. Exp. Oncol., 37 (2), 89–93.

Suverennyy komitet USSR po statistike: naseleniye Ukrainskoy USSR (po dannym Vsesoyuznoy perepisi naseleniya 1989 goda) [The Sovereign Committee of the URSR on Statistics: Population of the Ukrainian URSR (following data from the 1989 All-Union Population Census] (1990). K., 287.

Pro kIlkIst ta sklad naselennya CherkaskoYi oblastI za pIdsumkami Vseukra Yinskogo perepisu naselennya 2001 roku [About the number and composition of the population of Cherkasy region according to the 2001 All-Ukrainian Population Census] (2003). KiYiv: Derzhavniy komItet statistiki UkraYini. Available at: http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/estimated/cherkasy/ (data zvernennya 10.04.2019).

Derzhavna sluzhba statistiki UkraYini (2015): ChiselnIst nayavnogo naselennya UkraYini na 1 sIchnya 2015 roku [State Statistics Service of Ukraine 2015: population of Ukraine as of January 1, 2015]. K., 111.

Sahai H., Kurshid A. (1996). Statistics in epidemiology: methods techniques and applications. CRC Press, 352.

Descatha A., Jenabian A., Conso F., Ameille J. (2005). Occupational exposures and haematological malignancies: overview on human recent data. Cancer Causes Control., 16, 939–953. DOI: 10.1007/s10552-005-2301-3

Sill1 H., Olipitz W., Zebisch A. et al. (2011). Therapy-related myeloid neoplasms: pathobiology and clinical characteristics. Br. J. Pharmacol., 162, 792–805. DOI: 10.1111/j.1476-5381.2010.01100.x