ОСОБЛИВОСТІ ПЕРІОПЕРАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПАЦІЄНТІВ ПРИ ЛАПАРОСКОПІЧНИХ АНТИРЕФЛЮКСНИХ ВТРУЧАННЯХ
ARTICLE PDF

Ключові слова

грижа стравохідного відділу діафрагми, антирефлюксна хірургія, інгаляційна анестезія.

Як цитувати

Черній, В. І., & Штомпель , І. В. (2020). ОСОБЛИВОСТІ ПЕРІОПЕРАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПАЦІЄНТІВ ПРИ ЛАПАРОСКОПІЧНИХ АНТИРЕФЛЮКСНИХ ВТРУЧАННЯХ. Клінічна та профілактична медицина, 1(11), 70-79. https://doi.org/10.31612/2616-4868.1(11).2020.08

Анотація

Мета роботи ‒ проаналізувати проблематику анестезіологічного забезпечення з джерел сучасної наявної літератури антирефлюксних втручань у пацієнтів з грижами стравохідного відділу діафрагми.

Матеріали і методи. Бібліосемантичний, порівняльний і системного аналізу.

Запропоновані рекомендації, засновані на даних аналізу сучасної літератури,  результатах рандомізованих досліджень та мета-аналізів, що присвячені вивченню проблеми анестезіологічного забезпечення антирефлюксних операційних втручань.

Результати дослідження та їх обговорення. Аналізуючи проблеми анестезії та аналгезії у пацієнтів з ГСВД необхідно відзначити наступне: загальна інгаляційна анестезія в  лапароскопічній хірургії повинна бути достатньо глибокою, враховуючи технічні особливості оперативного втручання, а саме: нагнітання та дифузію СО2 в тканини під час карбоперитоніуму, але у той же час, повинна забезпечити швидке пробудження пацієнта без залишкової седації. Можливість розвитку специфічних ускладнень, а саме: розривів стравоходу та шлунку, пневмотораксу вносить корективи у тактику ведення данної категорії пацієнтів в періопераційному періоді.

Вибір методу анестезії, багато в чому визначає тривалість періоду післянаркозної реабілітації, перебування хворого на ШВЛ, необхідність і тривалість перебування в палаті інтенсивної терапії.

Висновки. Сьогодні залишається не вирішеним питання, що стосується методів інгаляційної анестезії: «Low flow anesthesia» чи «Minimal flow anesthesia», який з них  краще відповідає вимогам комфорту, безпеки пацієнта та фармакоекономічній доцільності при  застосуванні.

Принципи прискореної реабілітації можливі не тільки при умові зниження хірургічної інвазії, але й при умові використання керованої загальної анестезії з достатнім періопераційним знеболенням.

Рання активізація хворого ‒ кращий метод профілактики багатьох ранніх і відстрочених ускладнень післяопераційного періоду. Це положення підтверджено численними клінічними дослідженнями і на даний час рідко піддається сумніву.

Ідеологія інгаляційної анестезії передбачає не тільки достатню керованість глибиною анестезії, але і передбачуваність на етапі виходу з наркозу.

https://doi.org/10.31612/2616-4868.1(11).2020.08
ARTICLE PDF

Посилання

llakhverdyan A. S. (2013). Laparoskopicheskiye operatsii po povodu gryzh pishchevodnogo otverstiya diafragmy pri ukorochenii pishchevoda [Laparoscopic surgery for hiatal hernia when the esophagus is shortened]. M.: U Nikitskikh vorot, 11.

Chernousov A., Khorobrykh T., Vetshev F., Melent'yev A. (2012). Khirurgicheskoye lecheniye zhelchnokamennoy bolezni, sochetannoy s gryzhey pishchevodnogo otverstiya diafragmy[Surgical treatment of cholelithiasis combined with a hiatal hernia]. Doctor, 10, 2-7.

Abdullayev B. A. (2008). Khirurgicheskaya taktika lecheniya gryzh pishchevodnogo otverstiya diafragmy, oslozhnennykh krovotecheniyem: avtoref. diss. . kand. med.nauk [Surgical tactics for the treatment of hernias of the esophageal opening of the diaphragm complicated by bleeding: abstract. diss. cand. medical science]. M., 27.

Lazebnik L. B., Bordin D. S., Masharova A. A. i dr. (2010). Vosstanovleniye kachestva zhizni ustraneniyem i predotvrashcheniyem izzhogi al'ginatom: rezul'taty mnogotsentrovogo issledovaniya «VIA APIA» [Restoring quality of life by eliminating and preventing heartburn by alginate: results of a multicenter study “VIA APIA” ]. Experiment and clinic. gastroenterol., 6, 70-76.

Ostrohlyad A. V. (2006). Pershiy dosvid vyvchennya epidemiolohiyi hastroezofahealʹnoyi reflyuksnoyi khvoroby v Ukrayini [The first experience of studying the epidemiology of gastroesophageal reflux disease in Ukraine]. Modern gastroenterology, 1 (27), 30-32.

Kaundinya KiranBharatam, RajivRaj, Jayantan BhaskarSubramanian, AnjanaVasudevan, SudeepBodduluri, K.B.Sriraman, N.J.Abineshwar (2015). Laparoscopic Nissen Rossetti fundoplication: Possibility towards day care anti-reflux surgeries. Annals of Medicine and Surgery, 4, 384-387. https://doi.org/10.1016/j.amsu.2015.10.005.

Ruiz-Tovar J. [et al.]. (2010). Clinical outcome at 10 years after laparoscopic versus open Nissen fundoplication. J. Laparoendosc Adv. Surg. Tech A., 20 (1), 21-23.

Salminen P. (2009). The laparoscopic Nissen fundoplication -a better operation? Surgeon, 4, 4-7, 22.

Stefanidis D., Hope W. W., Kohn G. P., et al. (2010). Guidelines for surgical treatment of gastroesophageal reflux disease. Surg Endosc, 24-26, 47-69.

Greco M., Capretti G., Beretta .L, et al. (2014). Enhanced recoveryprogram in colorectal surgery: a meta-analysis of randomized controlled tr ials. World J. Surg. Jun, 38(6), 15, 31-41. doi: 10.1007/s00268-013-2416-8.

Lassen K., Soop M., Nygren J., Cox P. B. W., Hendry P. O., Spies C., von Meyenfeldt M. F., Fearon K. C. H., Revhaug A., Norderval S., Ljungqvist O., Lobo D. N., Dejong C. H. C. (2009). Consensus review of optimal perioperative care in colorectal surgery: Enhanced Recovery After Surgery (ERAS) Group recommendations. Archive of Surgery, 144 (10), 961-969. doi:10.1001/archsurg.2009.170.

Biro P. (2014). Calculation of volatile anaesthetics consumption from agent concentration and fresh gas flow. Acta anaesthesiologica Scandinavica, 58(8), 968-972. DOI: 10.1111/aas.12374.

Dogan K., Kraaij L., Aarts E. O., Koehestanie P., Hammink E., van Laarhoven C. J. H. M., Aufenacker T. J., Janssen I. M. C., Berends F. J. (2015). Fast-track bariatric surgery improves perioperative care and logistics compared to conventional care. Obesity Surgery, 25(1), 28–35. DOI: 10.1007/s11695-014-1355-2.

Topuz U. [et al.] (2013). Anesthetic management of the SRS™ Endoscopic Stapling System for gastro-esophageal reflux disease. World J. Gastroenterol., 14, 19(2), 319-320.

Nelson G., Altman A. D., Nick A., Meyer L. A., Ramirez P. T., Achtari C., Antrobus J., Huang, J., Scott M., Wijk L., Acheson N., Ljungqvist O., Dowdy S. C. (2016). Guidelines for postoperative care in gynecologic/oncology surgery: Enhanced Recovery After Surgery (ERAS®) Society recommendations – Part II. Gynecologic Oncology, 140 (2), 323-332. http://dx.doi.org/10.1016/j.ygyno.2015.12.019.

Hönemann Ch., Hagemann O., Doll D. (2013). Inhalational anaesthesia with low fresh gas flow. Indian Journal of Anaesthesia, 57(4), 345–350. doi:10.4103/0019-5049.118569.

Park J. H. [et al.]. (2016). Effect of the Prolonged Inspiratory to Expiratory Ratio on Oxygenation and Respiratory Mechanics During Surgical Procedures. Medicine (Baltimore), 13, 10-13.

Mychaskiw G. (2012). Low and minimal flow anesthesia: Angels dancing on the point of a needle. Journal of Anaesthesiology Clinical Pharmacology, 28, 423-425.

Li F., Yuan Y. (2015). Meta-analysis of the cardioprotective effect of sevoflurane versus propofol during cardiac surgery. BMC Anesthesiology, 15, 128. http://doi.org/10.1186/s12871-015-0107-8.

Herling, S. F., Dreijer, B., Thomsen, T., Møller, A.M. (2014). Total intravenous anaesthesia versus inhalational anaesthesia for transabdominal robotic assisted laparoscopic surgery. Cochrane Database of Systematic Reviews, 12, CD011387. DOI: 10.1002/14651858.CD011387.

Cassinotti E., Colombo E. M., Di Giuseppe M., Rovera F., Dionigi G., Boni L. (2008). Current indications for laparoscopy in day-case surgery. Int J Surg., 6, 1, 93–96.

Ryu H.-G., Lee J.-H., Lee K.-K., Gil N.-S., Kim C. S., Sim S.-E., Min S.-W. (2011). The effect of low fresh gas flow rate on sevoflurane consumption. Korean Journal of Anesthesiology, 60(2), 75–77. http://doi.org/10.4097/kjae.2011.60.2.75.

Bello B. [et al.] (2012). Impact of minimally invasive surgery on the treatment of benign esophageal disorders. World J. Gastroenterol, 18 (46), 64-67, 67-70.

Khan S. A., Stephens L. (2012). Day-case laparoscopic Nissen fundoplication. JSLS, 16, 4-50.

Association of Anaesthetists of Great Britain & Ireland . Immediate Post‐anaesthesia Recovery 2013. AAGBI Safety Guideline. London, 2013. Available at: http://www.aagbi.org/sites/default/files/immediate_post-anaesthesia_recovery_2013.pdf.

Checketts M. R., Alladi R., Ferguson K., Gemmell L., Handy J. M., Klein A., Love N., Misra U., Morris C., Nathanson M. H., Rodney G. E., Verma R., Pandit J. J. (2016). Recommendations for standards of monitoring during anaesthesia and recovery 2015: Association of Anaesthetists of Great Britain and Ireland. Anaesthesia. Anaesthesia, 71 (1), 85-93. doi:10.1111/anae.13316.

Day case surgery (2009). In: Core Topics in General and Emergency Surgery. A Companion to Specialist Surgical Practice. Fourth ed Saunders Elsevier.

Tanvir Samra., Sujata Sharma, MBBS, MD (2013). Incidence and severity of adverse events in laparoscopic Nissen fundoplication; an anesthesiologist’s perspective. ANAESTH, PAIN & INTENSIVE CARE, 17 (3), 237-242.

Clements R. H. [et al.] (2000). Incidence and significance of pneumomediastinum after laparoscopic esophageal surgery. Surg. Endosc, 14, 553–555.

Fedun S. [et al.] (2013). An unusual case of tension pneumoperitoneum causing subcutaneous emphysema, tension pneumothorax and pneumomediastinum after laparoscopic hysterectomy. Ann. Fr. Anesth Reanim., 32(9), 628-629.

Gurusamy K. S. Vaughan J., Davidson B. R. (2014). Low pressure versus standard pressure pneumoperitoneum in laparoscopic cholecystectomy. Cochrane Database Syst. Rev., 18, 3.

Domino K. B. (1999). Comparative Efficacy and Safety of Ondansetron, Droperidol, and Metoclopramide for Preventing Postoperative Nausea and Vomiting. Anesthesia and Analgesia, 88, 1370-1379. https://doi.org/10.1097/00000539-199906000-00032.

Bradshaw W. A., Gregory B. C. Finley C., Ross A., Wilds T., Still M., Smith C. D. (2002). Frequency of postoperative nausea and vomiting in patients undergoing laparoscopic foregut surgery. Surgical Endoscopy and Other Interventional Techniques, 16, 5, 777–780.

Gavrilenko G. V. (2012). Improvement of the antiemetic component of anesthesia in thyroid surgery. Ministry of Health and Social Development of the Russian Federation. Voronezh, 17.

Dogan K., Kraaij L., Aarts E. O., Koehestanie P., Hammink E., van Laarhoven C. J. H. M., Aufenacker T. J., Janssen I. M. C., Berends F. J. (2015). Fast-track bariatric surgery improves perioperative care and logistics compared to conventional care. Obesity Surgery, 25 (1), 28–35. DOI: 10.1007/s11695-014-1355-2.

Tarantino I., Beutner U., Kolb W., Müller S. A., Lüthi C., Lüthi A., Warschkow R. (2013). Study protocol for a randomized, double-blind, placebo-controlled trial of a single preoperative steroid dose to prevent nausea and vomiting after thyroidectomy: the tPONV study. BMC Anesthesiology, 13, 19. http://doi.org/10.1186/1471-2253-13-19.

Zou Z., Jiang Y., Xiao M., Zhou R. (2014). The impact of prophylactic dexamethasone on nausea and vomiting after thyroidectomy: a systematic review and meta-analysis. PLoS One. 9(10), e109582. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0109582.

Smith D. (1999). Comparison of ondansetron and ondansetron plus dexamethasone as antiemetic prophylaxis during cisplatin-controling chemotherapy. Lancet, 338, 487-490.

Bande D., Sadurni M., García C., Carazo J., Corcoy M., Montes A. (2016). Is balanced analgesia (tramadol + paracetamol + dexketoprofen) a good option in laparoscopic colon surgery? Clinical Nutrition ESPEN, 12, 38-39. doi: 10.1016/j.clnesp.2016.02.029.

Melnyk M., Casey R. G., Black P., et al. (2011). Enhanced recoveryafter surgery (ERAS) protocols: time to change practice? Can Urol Assoc J., 5(5), 8-342.

Pedziwiatr M., Kisialeuski M., Wierdak M., Stanek M., Natkaniec M., Matlok M., Major P., Budzynski A. (2015). Early implementation of Enhanced Recovery after Surgery (ERAS®) protocol – Compliance improves outcomes: A prospective cohort study. International Journal of Surgery, 21, 75-81. http://dx.doi.org/10.1016/j.ijsu.2015.06.087.

Nelson G., Altman A. D., Nick A., Meyer L. A., Ramirez P. T., Achtari C., Antrobus J., Huang J., Scott M., Wijk L., Acheson N., Ljungqvist O., Dowdy S. C. (2016). Guidelines for postoperative care in gynecologic/oncology surgery: Enhanced Recovery After Surgery (ERAS®) Society recommendations – Part II. Gynecologic Oncology, 140 (2), 323-332. http://dx.doi.org/10.1016/j.ygyno.2015.12.019.

Feldheiser A., Aziz O., Baldini G., Cox B. P. B. W., Fearon K. C. H., Feldman L. S., Gan T. J., Kennedy R. H., Ljungqvist O., Lobo D. N., Miller T., Radtke F. F., Ruiz Garces T., Schricker T., Scott M. J., Thacker J. K., Ytrebø L. M., Carli F. (2016). Enhanced Recovery After Surgery (ERAS) for gastrointestinal surgery, Part 2: consensus statement for anaesthesia practice. Acta Anaesthesiologica Scandinavica, 60, 289–334. doi: 10.1111/aas.12651.