Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Мета роботи – узагальнити сучасні підходи щодо оцінки коморбідності в клінічній практиці та визначити поширеність коморбідної патології у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), яким проведено стентування коронарних артерій.
Матеріали і методи. Узагальнено дані записів 150 електронних медичних карт пацієнтів з ІХС, віком до 75 років включно, яким проведено черезшкірне коронарне втручання (стентування коронарних артерій). Всі пацієнти перебували під диспансерним наглядом кардіологів ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами. Для стандартизації підходів щодо оцінки мультиморбідності було створено електронну таблицю, в якій відмічали наявність захворювань, що використовуються для визначення індексу Чарлсон (ССІ – Charlson Сomorbidity Index – та СА-ССІ – Combined Age Charlson Сomorbidity Index). Первинна підготовка таблиць та проміжні розрахунки проводились на персональному комп’ютері з використанням програмного пакету Microsoft Excel 2007.
Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що найбільш поширеними коморбідними захворюваннями серед тих, що використовуються для розрахунку ССІ, у пацієнтів з ІХС ≤75 років, яким було проведено стентування коронарних артерій, були цереброваскулярні хвороби (83,3±3,0%), атеросклеротичне ураження судин (42,7±4,0%), цукровий діабет 2 типу (28±3,7 %), захворювання печінки без порушення її функції (24,0±3,6%).
При проведенні загальної оцінки коморбідних захворювань, що використовувалися для розрахунку ССІ, встановлено, що кількість захворювань у одного пацієнта становила від 2 до 7, в середньому по групі – 3,9±0,1. Статистично значимих відмінностей щодо середньої кількості захворювань у пацієнтів різного віку не визначено. Середнє значення СА-ССІ зростало від 4,4±0,2 балів при наявності двох захворювань до 12,7±1,1 у разі семи захворювань (р<0,05).
Висновки. У хворих на ІХС до 75 років, яким було проведено стентування коронарних артерій, визначено значну поширеність коморбідних захворювань і станів. Використання СА-ССІ дало можливість провести комплексну оцінку стану пацієнтів.
Посилання
2. Arnett D. K. , Goodman R.A., Halperin J. L., Anderson J. L., Parekh A. K., Zoghbi W. A. (2014) AHA/ACC/HHS Strategies to Enhance Application of Clinical Practice Guidelines in Patients With Cardiovascular Disease and Comorbid Conditions Circulation, 130, 1662–1667. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000128
3. Charlson M., Pompei P., Ales K., Mackenzie C. (1987). A new method for classifying prognostic comorbidity in longitudinal studies: development and validation. J Chronic Dis., 40, 373–383. DOI: 10.1016/0021-9681(87)90171-8
4. Bierman A. S. (2019) Preventing and managing multimorbidity by integrating behavioral health and primary care. Health Psychol., 38(9), 851-54. DOI: 10.1037/hea0000787
5. Kendira С., van den Akker M., Vos R., Metsemakers J. (2018). Cardiovascular disease patients have increased risk for comorbidity: A cross-sectional study in the Netherlands. European Journal of General Practice, 24(1), 45–50. https://doi.org/10.1080/13814788.2017.1398318
6. Quan H., Sundararajan V., Halfon P., Fong A., Burnand B., Luthi J. C., Saunders L. D., Beck C. A., Feasby T. E., Ghali W. A. (2005). Coding algorithms for defining comorbidities in ICD-9-CM and ICD-10 administrative data. Med Car, 43(11), 1130-9. DOI: 10.1097/01.mlr.0000182534.19832.83
7. Osborn IV K. P., Nothelle S., Slaven J. E., Montz K., Hui S., Torke A. M. (2017). Cumulative Illness Rating Scale (CIRS) can be Used to Predict Hospital Outcomes in Older Adults. J Geriatr Med Gerontol., 3, 30. DOI: 10.23937/2469-5858/1510030
8. de Groot V., Beckerman H., Lankhorst G. J., Bouter L. M. (2003). How to measure comorbidity. A critical review of available methods. J Clin Epidemiol., 56(3), 221-9. DOI: 10.1016/s0895-4356(02)00585-1
9. Huntley A. L., Johnson R., Purdy S., Valderas J. M., Salisbury C. (2012). Measures of Multimorbidity and Morbidity Burden for Use in Primary Care and Community Settings: A Systematic Review and Guide. Ann Fam Med., 10(2), 134-41. DOI: 10.1370/afm.1363.
10. Multimorbidity: Technical Series on Safer Primary Care. Geneva: World Health Organization, 2016. Licence: CC BY-NC-SA 3.0 IGO. URL:https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/252275/9789241511650-eng.pdf;jsessionid=5847E520E46FC732872D8CF117A512CD?sequence=1
11. Zemedikun D. T., Gray L. J., Khunti K., Davies M-J., Dhalwani N. N. (2018). Patterns of multimorbidity in middle-aged and older adults: an analysis of the UK Biobank data. Mayo Clin Proc. 93(7), 857-866. DOI: 10.1016/j.mayocp.2018.02.012.
12. Roffman C. E., Buchanan J., Garry T., Allison G. T. (2016). Charlson Comorbidities Index. Journal of Physiother, 62, 171. DOI: 10.1016/j.jphys.2016.05.008
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.