Периопераційний менеджмент у баріатричній хірургії за принципами eras
ARTICLE PDF (English)

Ключові слова

баріатрична хірургія, прискорена реабілітація, ожиріння

Як цитувати

Cherniy, V., Yevsieieva, V., & Serbul, M. (2019). Периопераційний менеджмент у баріатричній хірургії за принципами eras. Клінічна та профілактична медицина, (1), 61-70. https://doi.org/10.31612/2616-4868.1(7).2019.08

Анотація

Метою роботи є створення  україномовних рекомендацій щодо оптимізації ведення периоперационногоперіоду у баріатричних пацієнтів.

Матеріали та методи. Запропоновані рекомендації засновані на даних, отриманих з рандомізованих досліджень і мета-аналізів, присвячених вивченню різних проблем в популяції баріатричних пацієнтів.

Недавні результати. Баріатрична хірургія сьогодні є золотим стандартом в довогостроковому лікуванні морбідного ожиріння та пов’язаних з ним коморбідних станів таких, як метаболічний синдром, цукровий диабет 2 типу та інших . Лапароскопічні продольна резекція шлунку ( ЛПРШ) та шунтування шлунку (ЛШШ) є найбільш розповсюдженими баріатричними втручаннями в Світі. Але не дивлячись на те, що всесвітня епідемія ожиріння протягом декількох десятиліть вплинула на  периопераційну тактику ведення баріатричних хворих, в даний час існує відносна відсутність менеджменту в лікуванні  цієї групи пацієнтів.

Вони ,як і раніше, відчувають біль та  традиційно отримують ін’єкційні опіоїди для знеболення в ранньому післяопераційному періоді , страждають від нудоти та блювання, що значно відстрочує початок ентерального харчування та подовжує терміни госпіталізації. Отже, післяопераційний біль, ПОНБ та порушення харчування ,а не фактори, пов'язані з операцією, частіше приводять до тривалої госпіталізації й усунення яких приносить користь системі охорони здоров'я і пацієнтам, повертаючи їх додому раніше.

Протоколи прискореної реабілітації після операції (Enhanced Recovery After Surgery - ERAS), введені у медичну практику  Prof. Kehlet ще у дев’яностих  роках минулого століття, широко використовуються в різних галузях хирургїі . Найбільш вивчено застосування цих протоколів в колоректальній, торакальній  хірургії та в оперативній урології  .

Є недавні дослідження і мета-аналіз, які продемонстрували доцільність впровадження ERAS в бариатричну хірургію. У 2016 році були опубліковані рекомендації щодо імплементації компонентів ERAS в бариатричну хірургію . Протокол прискоренного ведення після бариатричних втручань (ERABS) був імплементований в багатьох Західноєвропейських бариатричних центрах та включає в себе кращу практику передопераційної підготовки та стандартизації периопераційної та післяопераційної допомоги, яка забезпечить швидке одужання і поліпшить результат лікування. Але залишається неясним чи всі компоненти класичного протоколу , а саме епідуральна анестезія, необхідні для успішної реалізації в баріатричній хірургії.

Заключення. Протоколи ERAS успішно використовуються у пацієнтів з ожирінням, після баріатричних хірургічних втручань, а принципи мультимодальной аналгезії зводять до мінімуму потребу в опіоїдах. Принципи ERAS вже виправдали себе в багатьох клініках і повинні знайти відображення в Національних клінічних рекомендаціях по баріатричнійхірургії.

https://doi.org/10.31612/2616-4868.1(7).2019.08
ARTICLE PDF (English)

Посилання

Kehlet H. (1997). Multimodal approach to control postoperative pathophysiology and rehabilitation. Br J Anaesth, 78(5), 606–17. PMID: 9175983

Greco M, Capretti G, Beretta L, Gemma M, Pecorelli N, Braga M .(2014). Enhanced recovery program in colorectal surgery: a meta-analysis of randomized controlled trials. World J Surg., 38(6), 1531-41. doi: 10.1007/s00268-013-2416-8.

Melnyk M, Casey RG, Black P, Koupparis AJ .(2011). Enhanced recovery after surgery (ERAS) protocols: time to change practice? Can Urol Assoc J. ,5(5), 342–348. doi: 10.5489/cuaj.11002.

De Baerdemaeker L1, Margarson M.(2016) . Best anaesthetic drug strategy for morbidly obese patients. Curr Opin Anaesthesiol., 29(1), 119-28. doi:10.1097/ACO.0000000000000286.

Jung B, Pahlman L, Nystrom PO, Nilsson E, Mechanical Bowel Preparation Study Group.(2007). Multicentre randomized clinical trial of

mechanical bowel preparation in elective colonic resection. The British journal ofsurgery, 94(6), 689–695. doi: 10.1002/bjs.5816

Bundgaardnielsen M, Secher NH, Kehlet H.(2009). ‘Liberal’ vs. ‘restrictive’ perioperativefluid therapy – a critical assessment of the evidence. Acta Anaesthesiologica Scandinavica, 53(7), 843–851. PMID: 19519723.doi: 10.1111/j.1399-6576.2009.02029.x.

Carrère N, Seulin P, Julio CH, Bloom E, Gouzi J, Pradère B. (2007). Is Nasogastric or Nasojejunal Decompression Necessary after Gastrectomy?A Prospective Randomized Trial. World J. Surg, 31(1), 122–127. doi: 10.1007/s00268-006-0430-9.

Kavuturu S, Rogers AM, Haluck RS. (2012). Routine Drain Placement in Roux-en-Y GastricBypass: An Expanded Retrospective Comparative Study of 755 Patients and Review of the Literature. OBES SURG, 22(1),177–181. PMID: 22101852.doi: 10.1007/s11695-011-0560-5.

Stelfox HT, Ahmed SB, Ribeiro RA, Gettings EM, Pomerantsev E, Schmidt U (2006). Hemodynamic monitoring in obese patients: the impact of body mass index on cardiac output and strock volume. Crit. Care Med, 34(4), 1243–1246. DOI: 10.1097/01.CCM.0000208358.27005.F4

Mendes MN, MonteiroRde S, Martins FA. (2009). Prophylaxis of postoperative nauseaand vomiting in morbidly obese patients undergoing laparoscopic gastroplasties:a comparative study among three methods. Revistabrasileira de anestesiologia, 59(5), 570–576. PMID: 19784512.

Conor J. Magee, Jonathan Barry, Shafiq Javed, Robert Macadam, David Kerrigan. (2010). Extended thromboprophylaxis reduces incidence of postoperative venous thromboembolism in laparoscopic bariatric surger. Surg. Obes Rel. Dis, 6(3), 322–325. DOI: https://doi.org/10.1016/j.soard.2010.02.046

White PF, Kehlet H, Neal JM, Schricker T, Carr DB, Carli F at al H.(2007). The role of the anesthesiologist in fast-track surgery: from multimodal analgesia to perioperative medical care, Anesth Analg,104(6), 1380-1396. DOI: 10.1213/01.ane.0000263034.96885.e1

deFreitas DJ, Kasirajan K, Ricotta JJ 2nd, Veeraswamy RK, Corriere MA. (2012). Preoperative in patient hospitalization and risk of perioperative infection following elective vascular procedures. Ann vasc surg, 26(1), 46–54. PMID: 22079458.doi: 10.1016/j.avsg.2011.08.008.

Noblett SE, Watson DS, Huong H, Davison B, Hainsworth PJ, Horgan AF.(2006). Pre-operative oral carbohydrate loadingin colorectal surgery: a randomized controlled trial. Colorectal Dis, 8(7), 563–569. PMID: 16919107. doi: 10.1111/j.1463-1318.2006.00965.x.

Nutescu E, Spinler S, Wittkowsky A, Dager WE.(2009). Low-molecular-weight heparins in renal impairment and obesity: available evidence and clinical practice recommendations across medical and surgical settings. Ann Pharmacother, 43(6), 1064–1083. doi: 10.1345/aph.1L194

Shabanzadeh DM, Sørensen LT. (2012). Laparoscopic Surgery Compared With Open Surgery Decreases Surgical Site Infection in Obese Patients. Annal Surg, 256(6), 934–945. PMID: 23108128. doi:10.1097/SLA.0b013e318269a46b

Wulf H. (2007). Combined epidural with general anaesthesia vs. General anaesthesia alone-in major abdominal surgery. XXYI annual ESRA congress; 12(15), 238–239.

Fischer B.(2010). Benefits, risks, and best practice in regional anesthesia: do we have the evidence we need? Reg Anesth Pain Med, 35(6), 545–548. doi: 10.1097/AAP.0b013e3181fa6b90.

Volk T, Engelhardt L, Spies C, Steinfeldt T,Gruenewald D, Kutter B et al.(2009) Incidence of infection from catheter procedures for regional anesthesia:first results from the networkof DGAI and BDA. Anaesthesist, 58(11),1107–1112. doi: 10.1007/s00101-009-1636-7.

Capdevila X, Bringuier S, Borgeat A.(2009). Infectious risk of continuous peripheral nerveblocks. Anesthesiology, 110(1), 182–188. doi: 10.1097/ALN.0b013e318190bd5b.

Brodsky J, Lemmens H. (2012). Anesthetic management of the obese surgical patient. Cambridge, 137 p.

Mahajan V, Hashmi J, Singh R, Samra T, Aneja S .( 2015). Comparative evaluation of gastric pH and volume in morbidly obese and lean patients undergoing elective surgery and effect of aspiration prophylaxis. J Clin Anesth, 27(5), 396–400. doi: 10.1016/j.jclinane.2015.03.004

Freid EB.(2005). The rapid sequence induction revisited: obesity and sleep apnea syndrome. Anesthesio lClin North Am, 23(3), 551–564. DOI: 10.1016/j.atc.2005.03.010

Van de Putte P, Perlas A.(2014). Ultrasound assessment of gastric

Content and volume. Br J Anaesth, 113(1), 12–22. doi: 10.1093/bja/aeu151

Jean J, Compe` re V, Fourdrinier V, Marguerite C, Auquit-Auckbur I, Milliez P et al. (2008). The risk of pulmonary aspiration in patients after weightloss due to bariatric surgery. Anesth Analg, 107 (4), 1257–1259. doi: 10.1213/ane.0b013e31817f1563.

Lemanu DP, Singh PP, Berridge K, Burr M, Birch C, Babor R et al. (2013). Randomized clinical trial of enhanced recovery versus standard care after laparoscopic sleeve gastrectomy. Br JSurg, 100 (4), 482–489. doi: 10.1002/bjs.9026

Mansour M, Mahmoud AA, Geddawy M.(2013). Nonopioid versus opioid based general anesthesia technique for bariatric surgery: A randomized double-blind study. Saudi J Anaesth, 7(4), 387–391. PMID: 24348288. doi: 10.4103/1658-354X.121045.

Gurusamy KS, Koti R, Davidson BR.(2013). Routine abdominal drainage versus no abdominal drainage for uncomplicated laparoscopic cholecystectomy. Cochrane Database Syst Rev, 3(9). PMID: 24000011. doi: 10.1002/14651858.CD006004.pub4.

Kavuturu S, Rogers AM, Haluck RS.(2012). Routine Drain Placement in Roux-en-Y Gastric Bypass: An Expanded Retrospective Comparative Study of 755 Patients and Review of the Literature. OBES SURG, 22(1), 177–181. PMID: 22101852.doi: 10.1007/s11695-011-0560-5.

Chopra T, Marchaim D, Lynch Y, Kosmidis C, Zhao JJ, Dhar S, et al. (2012). Epidemiology and outcomes associated with surgical site infection following bariatric surgery. American Journal of Infection Control, 40(9), 815–819. PMID: 22325729. doi: 10.1016/j.ajic.2011.10.015.

Ruiz Tovar J, Badia JM.(2014). Prevention of surgical site infection in abdominal surgery. A critical review of the evidence. Cir Esp, 92(4), 223–231. PMID: 24411561. doi: 10.1016/j.ciresp.2013.08.003.

Hafermann MJ, Namdar R, Seibold GE, Page RL. (2011). Effect of intravenous ondansetron on QT interval prolongation in patients with cardiovascular disease and additional risk factors for torsades: a prospective, observational study. Drug, healthcare and patient safety, 3, 53–58. doi: 10.2147/DHPS.S25623.

Schumann R. (2011). Anaesthesia for bariatric surgery. Best Practice & Research. Clinical Anaesthesiology, 25(1), 83–93. doi: 10.1016/j.bpa.2010.12.006.

Dobesh PP, Wittkowsky AK, Stacy Z, Dager WE, Haines ST, Lopez LM, et al. (2009). Key Articles and Guidelines for the Prevention of Venous Thromboembolism. Pharmacotherapy, 29(4), 410–458. doi:10.1592/phco.29.4.410.

Kaffarnik M, Utzolino S. (2009). Postoperative management of patients with BMI > 40 kg / m2 , ZentralblChir, 134(1), 43–49. doi: 10.1055/s-0028-1098806.

Kehlet H.(2009). Multimodal approach to postoperative recovery. Opin in Crit Care, 15(4), 355–358. doi: 10.1097/MCC.0b013e32832fbbe7.

Mechanick JI, Youdim A, Jones DB, Timothy Garvey, W, Hurley DL, Molly

McMahon M et al. Clinical Practice Guidelines for the Perioperative Nutritional, Metabolic, and Nonsurgical Support of the Bariatric Surgery Patient—2013 Update: Cosponsored by American Association of Clinical Endocrinologists,The Obesity Society, and American Society for Metabolic & Bariatric Surgery. (2013). Surgery for Obesity and Related Diseases, 29(2), 159–191. doi: 10.1016/j.soard.2012.12.010.

Khatsiev B.B., Kuzminov A.N., YashkovYu.I., Uzdenov N.A. (2014). Enhanced recovery after bariatric surgery – a modern approach. Obesity and metabolism, 11 (4), 19-24 . DOI: 10.14341/OMET2014419-24

Інструкція до застасування препарату Фентаніл. Режим доступу: http://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=5481

Інструкція до застосування препарату Севофлуран. Режим доступу: http://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=4363

Інструкція до застосування препарату. Налбуфін. Режим доступу: http://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=24140

Chhaya V Sharma, Vivek Mehta.(2014). . Paracetamol: mechanisms and updates. Cont Educ in Anaesth Crit Care & Pain,14(4), 153–158. Режим доступу: https://doi.org/10.1093/bjaceaccp/mkt049.

Steele KE, Canner J, Prokopowicz G,Verde F,Beselman A,Wyse R, et al.(2015). The EFFOR Ttrial:Preoperative enoxaparin versus postoperative fondaparinux for thromboprophylaxis in bariatric surgical patients:a randomized double-blind pilot trial. SurgObesRelat Dis Off J Am Soc Bariatr Surg, 11(3), 672-83 doi: 10.1016/j.soard.2014.10.003.

Cherniy V., Yevsieieva V. (2018). Effect of intravenous intraoperative versus posoperative paracetamol on postoperative nausea and vomiting in patients with morbid obesity undergoing laparoscopic bariatric surgery. Pain, anesthesia int. care, 3(84), 21-24, DOI: https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(84).2018.140716

Beverly A, Kaye AD, Ljungqvist O, Urman RD. (2017). Essential Elements of Multimodal Analgesia in Enhanced Recovery After Surgery (ERAS) Guidelines. Anesthesiol Clin, 35(2), 115-143. DOI: 10.1016/j.anclin.2017.01.018

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.