Ключові слова
Як цитувати
Анотація
В Україні цереброваскулярна патологія складає 20-40% усіх захворювань мозку, а 20-30% пацієнтів, які мають цереброваскулярні захворювання (ЦВЗ), є особами працездатного віку, і в основному в них виявляють хронічні повільно прогресуючі форми – дисциркуляторніенцефалопатії.
Мета – вивчити клініко-неврологічні та нейропсихологічні особливості цереброваскулярних розладів в осіб працездатного віку.
Матеріал і методи. Обстежено 90 осіб віком від 40 до 68 років, які мали дисциркуляторну енцефалопатію (ДЕ). Пацієнтів розподілили на дві групи: перша – пацієнти з ДЕ та артеріальною гіпертензією (АГ) – 60 осіб, друга – з ДЕ без АГ – 30 хворих. Усім проведено клініко-неврологічне та клініко-інструментальне обстеження.
Результати. За результатами оцінки суб'єктивної та об’єктивної неврологічної симптоматики серед пацієнтів першої групи встановлено: у 61,7% випадків цефалічний синдром, у 55,0% – вестибулярний, у 31,7% – церебрастенічний, у 28,3% – мнестичний синдроми, у 23,3% – тривожно-депресивні розлади. Серед пацієнтів другої групи встановлено: у 66,6% випадків цефалічний синдром, у 43,3% – вестибулярний, у 46,6% – церебрастенічний, у 23,3% – мнестичний синдроми, у 20,0% – тривожно-депресивні розлади, у 20,0% – пірамідна недостатність. У пацієнтів із гіпертонічною ДЕ зі зростанням показника депресії та тривоги спостерігали зменшення показника пам’яті.
Висновки. У пацієнтів із ДЕ без АГ суттєво погіршено пам’ять за шкалою MMSE (p<0,003). Серед емоційно-вольових розладів в осіб працездатного віку з ДЕ на тлі АГ здебільшого переважали тривога (p<0,001) і депресія (p=0,033). Зростання показника депресії та тривоги у пацієнтів із ДЕ на тлі АГ зменшує показники загальної когнітивної продуктивності, орієнтації та пам'яті.
Посилання
2. Dadasheva, M., Podrezova, L., Shuchalin, O. (2011). Algoritm terapii discirculatornoy entsefalopatii u bolnih s arterialnoy hipertensiey v obchevrachebnoy practike. [Algorithm of therapy of discirculatory encephalopathy in patients with arterial hypertension in general medical practice]. Breast cancer, 17 (20), 1320-1324.
3. Mishchenko, T., Dmitrieva, E., Mishchenko, V. (2015). Primenenie tanakana v terapii kognetivnih naruscheniy u postinsultnih bolnih [Application of tanakan in the therapy of cognitive disturbances in post-stroke patients]. Neiro News, № 7, 27-31.
4. Mischenko, T., Shestopalova, L., Kozhevnikova, V., Lapshin, I. (2011). Hipertensivnaya discirculatornaya ensefalopatiya i sosudistaya demensiya. [Hypertensive dyscirculatory encephalopathy and vascular dementia]. Liki Ukrainy, 5, 57-60.
5. Ostroumova, O. D. (2013). Arterialnaya hipertensiya i trevozhnye sostoyaniya. [Arterial hypertension and anxiety states]. Cardiology, 2, 95-99.
6. Polivoda, S., Shalmina, M., Solovyuk, A. (2012). Patogenetiheskiye mehanizmi rasvitiya hronicheskoy gipertensivnoy discirculatornoy encefalopatii u bolnih hipertonicheskoy bolezniu. [Pathogenetic mechanisms of development of chronic hypertensive discirculatory encephalopathy in patients with essential hypertension (review of the literature and the results of their own observations. Zaporozhye Medical Journal, 1 (34), 82¬86.
7. Treschinskaya, M. (2013). Arterialnaya hipertensiya i cerebrovascularnaya patologia. [Arterial hypertension and cerebrovascular pathology]. News of Medicine and Pharmacy, Special Issue, 30-35.
8. Khobzey, M., Mishchenko, Т., Zinchenko, O., Golubchikov, M. (2011). Stan nevrologichnoi slyzhbu y 2011 rozi. [State of the neurological service in Ukraine in 2011]. News of Medicine and Pharmacy, 339, 69-79.
9. Bech-Azeddine, R., Hogh, P., Juhler, M. Gjerris, F., Waldemar, G. (2011). Idiopathic normal-pressure hydrocephalus: clinical comorbidity correlated with cerebral biopsy findings and outcome of cerebrospinal fluid shunting J. Neurol. Neurosurg, Psychiatry, 78 (2), 157-161.
10. De Haan, E. H., Nys, G. M., V. Van Zandvoort, M. J. (2012). Cognitive function following stroke and vascular cognitive impairment. Curr. Opin. Neurol, 19, 559-564.
11. Rockwood, K., Moorhouse, P. K., Song, X. (2012). Disease progression in vascular cognitive impairment: cognitive, functional and behavioral outcomes in the Consortium to Investigate Vascular Impairment of Cognition (CIVIC) cohort study. J. Neurol. Sci., 252(2), 106-¬112.
12. Galluzi, S., Sheu, C.F., Zanetti, O., Frisoni, G. B. (2013). Distinctive clinical features of mild cognitive impairment with subcortical cerebrovascular disease.Dement. Geriatr. Cogn. Disord., 19, 196¬-203.
13. Folstein, M. F., Folstein, S. E., McHugh, P. R. (2012). A practical method for grading the cognitive state of patients for the clinician. J. Psychiatr. Res.,12(3), 189–198.
14. Serrano, S., Domingo, J., Rodríguez¬ Garcia, E. (2012). Frequency of cognitive impairment without dementia in patients with stroke: a two¬-year follow¬-up study. Stroke, 38(1), 105-¬110.
15. Reitz, C., Tang, M. X., Manly, J. (2012). Hypertension and the risk of mild cognitive impairment. Arch. Neurol, 64(12), 1734-¬1740.
16.de la Torre, J. C. (2012). Cerebral hemodynamics and vascular risk factors: setting the stage for Alzheimer’s disease. J. Alzheimers. Dis., 32(2), 553-567.
17. Hershey, L. A., Olszewski, W. A. Ischemic vascular dementia. New York, Marcel Dekker, 335–351.
18. Lovibond, P. F, Lovibond, S. H. (2013). The structure of negative emotional states: comparison of the Depression Anxiety Stress Scales (DASS) with the Beck depression and anxiety inventories. Behav. Res. Ther., 33, 335–342.
19. Pantoni, L., Garsia, J. (2012). Pathogenesis of leukoaraiosis. Stroke, 28, 652–659.
20. Debette, S., Bombois, S., Bruandet, A., Delbeuck, X. (2013). Subcortical hyperintensities are associated with cognitive decline in patients with mild cognitive impairment. Stroke, 38(11), 2924¬-2930.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.