Вдосконалення діагностики та лікування первинного гіперпаратиреозу в пацієнтів із хірургічною патологією щитоподібної залози
№ 2-3 (2018), Клінічна медицина
№ 2-3 (2018)

Вдосконалення діагностики та лікування первинного гіперпаратиреозу в пацієнтів із хірургічною патологією щитоподібної залози

Клінічна медицина
https://doi.org/10.31612/2616-4868.2-5.2018.11
Опубліковано жовтень 25, 2018
S. A. Sheptukha
Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, Київ, Україна
ARTICLE PDF

Ключові слова

первинний гіперпаратиреоз, прищитоподібні залози, захворювання щитоподібної залози, поєднана патологія, симультанні операції

Як цитувати

Sheptukha, S. A. (2018). Вдосконалення діагностики та лікування первинного гіперпаратиреозу в пацієнтів із хірургічною патологією щитоподібної залози. Клінічна та профілактична медицина, (2-3), 93-102. https://doi.org/10.31612/2616-4868.2-5.2018.11
ACM ACS APA ABNT Chicago Harvard IEEE MLA Turabian Vancouver

Завантажити посилання

Endnote/Zotero/Mendeley (RIS) BibTeX

Анотація

Мета дослідження – підвищення ефективності діагностики та лікування хворих із первинним гіперпаратиреозом на тлі різноманітної хірургічної патології щитоподібної залози.

Матеріал і методи. Матеріалом дослідження стали результати аналізу клінічного матеріалу 6 193 пацієнтів, прооперованих із приводу різноманітних захворювань щитоподібної залози (ЩЗ) протягом 2006-2012 рр. За макетом дослідження 4 180 пацієнтів склали ретроспективну групу, 2 013 осіб – проспективну. У роботі використано загально клінічні, лабораторні, інструментальні методи обстеження, хірургічні методи лікування, статистичні методи обробки матеріалу.

Результати. Доведено, що за умов верхньо-нормальних показників іонізованого кальцію (Са++) в крові (1,25-1,32 ммоль/л) візуально збільшені при щитоподібні залози (ПЩЗ) вимагають видалення через високу ймовірність прихованого або не діагностованого на передопераційному етапі первинного гіперпаратиреозу (ПГПТ). За результатами аналізу отриманих даних розроблено алгоритм передопераційного скринінгу ПГПТ. Він дозволив збільшити виявлення захворювання з 3,6% у ретроспективній групі до 5,9% у проспективній групі. У 9 із 4 180 (0,2%) раніше прооперованих на ЩЗ пацієнтів ретроспективної групи в подальшому розвинувся ПГПТ, що склало 6,0% від усіх виявлених за цей час випадків ПГПТ. У проспективній групі випадків рецидиву або персистенції ПГПТ не було. Найдоступнішим методом топічної діагностики пухлин ПЩЗ і патології ЩЗ залишається ультразвукова сонографія (чутливість 76%). Сцинтиграфія з 99mТс-МІВІ дала можливість виявити та локалізувати патологічно змінену ПЩЗ у 81,5% випадків (44 із 54). Ефективність КТ шиї склала 71,2% (37 із 52 випадків). Оперативні втручання виконували з традиційного доступу за Кохером, мінікомірцеподібного або мінідоступу безпосередньо над пухлиною ПЩЗ. Доведено, що виконання симультанних операцій на ЩЗ і ПЩЗ обумовлюють високий ризик розвитку гіпокальціємії (83-92%).

Висновок. Скринінг гіперкальціємії суттєво підвищує ефективність передопераційної діагностики первинного гіперпаратиреозу серед пацієнтів із хірургічною патологією щитоподібної залози.

https://doi.org/10.31612/2616-4868.2-5.2018.11
ARTICLE PDF

Посилання

1. Vilhovoy S. O. (2006) Klinicheskie proyavleniya i diagnostika pervichnogo giperparatireosa [Clinical manifestation and diagnosis of primary hyperparathyroidism]. Aktualni putannya farmacevtuchnoyi ta meduchnoyi nayku ta praktuku: zb. nauk. st. Zaporizhskuy derzhavnuy meduchnuy yniversutet, Vup. 17, 4-8.
2. Nikonenko A. S., Zagorodniy S. N., Vilhovoy S. O., Dolya O. S. (2013). Vozmozhnosti diagnostiki i hirurgicheskogo lecheniya pervichnogo hiperparatireosa [Possibilities of diagnosis and surgical treatment of primary hyperparathyroidism]. Suchasni meduchni tehnologii, № 3, 134–136.
3. Kettayl V. M., Arki R. A. (2009). Patofisiologiya endocrinnoy sistemy. M., 145-151.
4. Kalinin A. P., Kazanceva I. A., Kotova I. V. (2007). Oshibki i trudnosti v hirurgicheskom lechenii pervichnogo hiperparatireosa [Errors and difficulties in the surgical treatment of primary hyperparathyroidism]. Annaly hirurgii, № 6, 5–7.
5. Nikonenko A. S., Zagorodniy S. N., Golovkor N. G. (2013). Simultannie operacii pri hirurgicheskom lechenii bolnih s endocrinnoy patologiey [Simultaneous operations in the surgical treatment of patients with endocrine pathology]. Suchasni meduchni tehnologii, № 3, 137–139.
6. Cherenko S.M. (2011). Pervichniy hiperparatireos: osnovy patogenesa, diagnostici i hirurgicheskogo lecheniya [Primary hyperparathyroidism: the basics of pathogenesis, diagnosis and surgical treatment]. Monografiya, K., 148.
7. Endocrinologiya. (2011). Nacionalnoe rukovodstvo / pod redakciey I.I. Dedova, G.A. Melnichenko. 218.
8. Bilezikian J. P., Khan A. A., Potts J. T. (2009). JR on behalf of the Third International workshop on the Management of Asymptomatic Primary Hyperparathyreoidism: Summary Statement from the Third International workshop. J. Clin. Endocrinol. Metab., Vol. 94, № 2, 335–339.
9. Sousa A.A., Salles J.M.P., Soares J.M.A. (2012). Factors preditores parahipocalcemia pós-tireoidectomia. Rev. Col. Bras. Cir., Vol. 39, № 6, 476–482.
10. Norman J., Lopez J., Politz D. J. Am. (2012). Abandoning unilateral parathyroidectomy: Why we reversed our position after 15,000 parathyroid operations. J. Am. Coll. Surg. Vol. 214, № 3, 260–269.
11. Nasiri S., Soroush A., Hashemi A.P. (2012). Parathyroid adenoma localization. Med. J. Islam Repub. Iran, Vol. 26, № 3, 103–109.
12. Simonds W. F., Weinstein L. S., Collins M. T. (2012). Sleeping parathyroid tumor: rapid hyperfunction after removal of the dominant tumor. J. Clin. Endocrinol. Metab., Vol. 97, № 6, 1834–1841.
13. Sanjay Kalra, Manash P. Baruah, Rakesh Sahay, Kanishka Sawhney. (2013). The history of parathyroid endocrinology. Indian J. Endocrinol. Metab., Vol. 17, № 2, 320–322.
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.